In a difficult final fight,
Lyzanets Stanislav with his team “MOK MURSA – OSIJEK” won over “HAOK MLADOST” in the Croatian Cup with a score of 3:2. We congratulate and wish you victories in the season of the Croatian Super League.
After some time without news, we are happy to introduce you to a new member of our family-Kyrylo Kaplun. This 18-year-old Ukrainian opposite player joined us last December.
In January 2023, we signed his first professional contract with the Latvian club “Ekabpils Luši” until the end of the season.We are looking forward to Kirill’s debut in the Latvian Championship and in the Baltic Volleyball League.
We wish him success in his sports career and new victories!
“Aragones” sports agency Team
Після деякого часу без новин, ми раді представити Вам нового члена нашої родини-
Кирила Каплуна. Цей 18 річний український діагональний приєднався до нас в грудні минулого року.
В січні 2023 ми підписали перший професійний контракт з латвійським клубом «Ekabpils Luši» до кінця сезону. З нетерпінням чекаємо дебюту Кирила в чемпіонаті Латвії та в Балтійській волейбольній лізі.
Бажаємо йому успіхів у спортивній кар’єрі та нових перемог!
“Aragones” sports agency Team
We are glad to inform you about a new contract for the season signed by our players.
Stanislav Lyzanets joined to Croatian team “MOK Mursa Osijek”. His new team will take part in the Croatian A1 division and CEV Cup in season 2022-23.
We with Stanislav’s success and new victories with the team.
ХОРВАТСКИЙ ВИКЛИК
Раді повідомити вам про новий контракт на сезон, який підписали наші гравці.
Станіслав Лизанець перейшов до хорватської команди «МОК Мурса Осієк». Його нова команда братиме участь у хорватському дивізіоні A1 і Кубку CEV у сезоні 2022-23.
Ми з успіхами Станіслава та новими перемогами з командою.
Andrii Chmirov became part of the team “SK Jēkabpils Lūši” from Latvia. The next season Andriy’s new team will play in the Baltic league and Latvian Championship.
Hope he should have a good experience with the team and we wish new titles for Andrii.
НОВИЙ КОНТРАКТ
Андрій Чміров став частиною команди «SK Jēkabpils Lūši» з Латвії. У наступному сезоні нова команда Андрія гратиме в Балтійській лізі та чемпіонаті Латвії.
Сподіваємося, у нього буде хороший досвід роботи з командою та бажаємо нових титулів для Андрія.
Шановні друзі, спортсмени, батьки, тренери!
У ці важкі часи рашистської навали на нашу Батьківщину ми намагаємось допомогти влаштуватись нашим громадянам, які вимушені були покинути свої рідні міста та шукати притулку в Європейських країнах.
Головний наш напрям як спортивного агентства-це допомога юним волейболістам та професійним атлетам знайти можливість тренуватись, підтримувати спортивні кондиції чи знайти можливість продовжити професійну кар’єру в Європі.
Враховуючи наші зв’язки в волейбольній спільноті та готовність керівництва багатьох волейбольних клубів допомогти спортсменам-громадянам України, звертаємось до Вас з пропозицією про допомогу та підтримку.
Наразі маємо попередні домовленості про можливість прийняти наших юних спортсменів в кількох клубах Словаччини та Польщі. Була пропозиція з Швейцарії про готовність прийняти кількох дівчат та підключити до тренувального процесу. Ситуація динамічна, змінюється але в кожному конкретному випадку будемо намагатись допомогти.
Хочемо виразити щиру вдячність Президенту клубу «Славія» Свіднік (“Slavia” Svidnik) пану Мирославу Бланару (Miroslav Blanár) за теплий прийом та можливість продовжувати тренування нашому молодому волейболісту з Харкова.
Дякуємо всім хто підтримує та допомагає українцям в нашій боротьбі проти російської навали.
Слава Україні!
Олег Засідкович,
FIVB licensed Agent
License #210075
Іван Плясецький
Гравець ВК “Леви” Прага (VK “Lvi” Praha)
Our agency’s Team glad to report that Director of agency, Mr. Oleg Zasidkovych, visited a few matches of Baltic volleyball League in Latvia last weekend. During this visit Mr. Zasidkovych met with players who are our clients, agreed about future plans and received information about the implementation of contracts by clubs. Also, he negotiated with several young players for cooperation for the following seasons.
On February 6, Mr. Oleg met with the President of the “Gargzdai Amber-Arlanga” volleyball club Mr. Salvijus Paškauskas. The parties confirmed their intentions to cooperate, discussed plans for the second half of the season 2021-22 and the next season. A Memorandum of intent was also signed between the club and the sports agency “Aragones”.
“Aragones” sports agency Team
10.02.2022
Привіт, Станіслав. Перш за все дякую, що погодився на цю розмову.
Нам, як спортивному агентству, хотілося б надавати більше інформації про наших гравців які представляють Україну в європейських лігах. Тому маємо надію що відвідувачам сайту, нашим партнерам та друзям буде цікаво дізнатись нову інформацію про тебе.
Насамперед хочу привітати з першим трофеєм в цьому сезоні. 21 листопада клуб
HOK “Domaljevac” став володарем Кубку федерації волейболу Боснії та Герцеговини.
Розкажи кілька слів про фінал та свої враження від перемоги.
Турнір був досить швидкоплинним. Наш клуб почав змагання зі стадії чвертьфіналу. Грали один матч проти команди з столиці країни-Сараєва. Перемогли 3:0. В півфіналі суперник був найважчим але ми теж перемогли 3:1. Фінал грали вдома з підтримкою вболівальників проти команди «Градіна-Герцег» зі Сребреніка. Результат 3:0 на нашу користь.
Звичайно приємно виграти будь-який турнір, особливо коли ти за кордоном, «легіонер» і від тебе чекають максимальної ефективності. Маю надію, що виправдав очікування тренера та партнерів по команді. Ну а для невеличкого містечка, де базується команда це звичайно було святом для вболівальників та керівництва клубу.
Так, під час гри отримав ушкодження. Нічого серйозного, «потягнув» м’яз стегна трохи. Пройшов реабілітацію, пропустив кілька матчів, зараз вже все нормально.
2.Передсезонну підготовку до цього сезону ти розпочинав в Україні, мав попередню домовленість з одним з клубів української Суперліги. Що не вийшло та як виник варіант з Боснією та Герцеговиною?
Планував грати цей сезон в Україні, щоб бути поряд з сім‘єю. Вже була домовленість з клубом. Але сталися форс-мажорні обставини з фінансуванням. Я не вдавався в усі деталі ситуації але керівництво клубу дало зрозуміти, що треба шукати варіанти де влаштуватися. Вже був початок сезону і команди української Суперліги були на 99% укомплектовані. Я написав своєму агентові щоб спробувати знайти варіант в Європі. За кілька днів з’явився варіант пограти у Боснії та Герцеговині. За 2 дні ми узгодили деталі контракту та підписали його.
3.Можеш коротко розповісти про свій новий клуб, партнерів по команді, як проходить тренувальний процес?
Клуб називається HOK “Domaljevac”, тренуємося та граємо ми в містечку Орашіє на кордоні з Хорватією. Команда молода, грають в більшості місцеві гравці, я єдиний «легіонер» в команді.
В колективі зустріли мене добре. Всі домовленості по контракту клуб виконує. Тренерський штаб і хлопці з команди дружні та привітливі. Допомагають мені у вивченні хорватської мови)))
4.В Європі Боснію та Герцеговину не відносять до ТОП волейбольних країн. Які твої особисті враження від місцевої волейбольної ліги? Є тут клуби хорошого рівня, чи можна порівняти місцевий чемпіонат з Українським?
Якщо брати в загальному, рівень трішки слабший ніж в Україні, але скажемо так, більш вирівняний. У Чемпіонаті 10 команд і 6 з них реально претендують на призові місця. В цьому сезоні немає явного фаворита, тому з кожними суперником треба викладатися на всі 100 відсотків.
5.Як тобі країна, встиг щось цікавого дізнатись, можливо був час відвідати цікаві місця?
Нажаль, відвідувати цікаві місця не було змоги через щільний календар матчів. Але під час виїзду на тур у Мостар був час погуляти по старому місту. Дуже красиве і старовинне містечко.
Можливо після Нового Року під час паузи в чемпіонаті вийде трохи більше подивитись країну.
6.Боснія і Герцеговина має досить складну історичну спадщину після розпаду Югославії та військових конфліктів на Балканах в 90-х роках минулого століття. Більшість населення складають три великі етнічні групи: боснійці, серби та хорвати. Ти відчуваєш якісь незручності, напруженість у відносинах? Чи в спорті це звичайне спортивне суперництво як, наприклад, в Україні?
Так, в країні є три великі етнічні групи. Але я в побуті якоїсь напруженості не відчуваю. Місцевість, де базується клуб в основному населена хорватами, але в клубі грають гравці різних національностей. На тренуваннях та іграх всі знаходимо спільну мову. На майданчику, під час матчів, ми суперники а поза ним всі привітливі люди, нормально спілкуємося, можемо інколи і в барі посидіти після гри за “горнятком кави”).
7.Є у твого нового клубу якісь «принципові» суперники, можливо «дербі» міста, регіону?
«Дербі» немає, а от принципові суперники присутні- можна назвати хоча б «Борац» з Баня Луки чи «Младость» Брчко.
8.Як з «побутовими» питаннями, маю на увазі житло, логістика, харчування, проблеми комунікації, мовний бар’єр?
Як не дивно, але мовного бар‘єру як такого немає. Багато слів схожі на мій закарпатський діалект. Звичайно, я не все розумію, але спілкуюся і мене розуміють. В побуті все теж нормально: клуб орендує для мене житло, торговий центр, кафе, ігровий зал поряд. Крім того маю можливість додатково тренуватися в тренажерному залі . Поки поряд немає дружини, я особливо не готую їжу вдома. Клуб оплачує фіксовану місячну суму на харчування яку можеш витратити на свій розсуд.
На гостьові матчі їздимо автобусом. Відстані тут невеликі за українськими мірками, тому, зазвичай, їдемо в день гри та повертаємось після гри додому.
9.Розумію, що ця тема вже трохи набридла і хотілось би швидше повернутись до «нормального» життя але все ж запитаю. Що з обмеженнями в зв’язку з Covid-19 в країні, чи допускають глядачів на трибуни, як сприймають ситуацію керівництво клубу, гравці?
При в’їзді з країну звичайно контролюють тест або вакцинацію. Але в побуті та на змаганнях обмежень практично немає. Глядачі приходять на ігри, зал на домашніх матчах завжди заповнений. Інколи можуть попросити вдягти маску у великих торговельних центрах.
10. В Україні тебе чекають твої близькі. Коли плануєш у відпустку побачитись з дружиною та сином?
Я планував перед Новим Роком полетіти додому. Потім плани трохи змінились і ми з дружиною вирішили, що вони прилетять до мене. Цей Новий Рік і Різдво ми будемо зустрічати разом в Боснії та Герцеговині.
11. Можеш кілька слів розповісти про те як ти потрапив у волейбольну секцію та хто був твоїм першим тренером?
Цікаве питання. Знайомство з волейболом у мене вийшло випадкове і банальне- на шкільному уроці фізкультури в 5 чи 6 класі. Спробував- мені сподобалось. Кілька років ходив на шкільний волейбольний гурток. Десь з 15 років почав займатись в спортивній секції в місті Свалява більш серйозно. Першими тренерами, які дали мені дорогу у великий спорт, були Скукіс Василь та Іванко Василь.
12. Слідкуєш за українськими волейбольними подіями? Як тобі фінальний турнір Суперкубку України? Очікував що переможуть «Житичі»?
Слідкую звичайно. Взагалі цей Суперкубок був сповнений сюрпризами та несподіваними результатами, але це волейбол. А «Житичі» показали достойну гру і результат говорить сам за себе.
13.Що для тебе волейбол- робота, захоплення, пристрасть???
На даний момент це робота, від якої я отримую задоволення.
14. Наближаються Новорічні та Різдвяні свята. Що б ти хотів побажати своїм близьким, друзям можливо і собі особисто «під ялиночку»
Звичайно, перш за все це здоров’я рідним, близьким, також добра і миру. Що стосується мене особисто?… Є бажання грати на хорошому рівні, боротись за титули!
Буду працювати, щоб ці побажання збувалися 😊
Дякую за цю розмову.
Бажаю успіхів.
Щасливого Різдва та Нового Року!
20.12.2021
Oleg Zasidkovych,
FIVB licensed Agent
“Aragones” sports Agency
o.zasidkovych@aragonessport.com
P.S. У випадку копіювання та використання тексту або його частини-посилання на сайт та власника обов’язкове!
Our two players, middle blocker Viktor Shchekalyuk and outside hitter Andriy Chmiryov, helped their team “Amber Arlanga” win the fourth Grand Cup of Lithuania by defeating “Marijampole Suduva”
Congratulations to the guys with the first trophy of the season 2021-2022!
Hello, Viktor
Thank you for agreeing to answer some questions for our website.
1.I will begin with congratulation. On December 18 together with your new team “Amber Volley” you won the Lithuanian Grand Cup, which is, as I understand, an analog of our National Cup?
Tell us in a few words what kind of competition it is, how it is structured, your first impressions.
Thanks for the congratulation. Yes, it really is an analog to our National Cup. We started participating right from the quarterfinals. They consisted (quarterfinals) of one game, the next weekend we played the semifinals, it was one game as well, and a week later there was the finale.
Impressions were only positive, emotions were overflowing.
2. You are spending this season in Lithuania, in the “Amber Volley” club from Klaipeda. How did this option come about, what are your impressions of the new club, new country?
This option came up quite unexpectedly for me, in the summer my agent offered a contract with this club, together we negotiated the terms and I agreed. The club is quite new but has already proved itself well in Lithuania and the Baltic League. There is a good, professional approach to the training process here. The city itself is beautiful, interesting, with beautiful nature all around. I really enjoy it here; I also like the country as a whole.
3. Apart from the Grand Cup that your team has just won, which tournaments do you still take part in, what aims does the club’s management set for the season?
The main tournament we are aiming for is probably the Baltic League, in which teams from Latvia and Estonia participate as well. The goal here is to at least get into the top four teams. Also, after the New Year, we are joining the country’s national championship, in which we are focused only on the first place.
4. You are quite an experienced player, you have already played in Ukraine, Russia, Belarus, Kazakhstan. But you can say that Lithuania is your first “legionary” experience in the European Union. What are your impressions of the organization of the competition, infrastructure, attitude to the club by sponsors, local authorities?
Yes, indeed, this is my first experience in the European Union, which is quite interesting. I will say that basketball in Lithuania is certainly more popular than volleyball, but thanks to our club president, we have many supporters among sponsors and local authorities who keep their promises and help the team. Matches are organized at a high level, there is always an online broadcast, the sports halls are good, clean, warm, there are enough fans.
5. Apart from you, there are 2 other Ukrainian players on the team: the setter Dmytro Shlomin and the outside hitter Andrii Chmirov. Usually, the “legionnaires” have higher requirements, they have to “get results”. How is it in your team, do you feel psychological pressure or are the requirements for all players the same?
Yes, of course, the requirements for “legionnaires” are higher everywhere, everyone understands this and first and foremost we understand it ourselves, so we try to give our best on practice and in every match. But to say that there is some psychological pressure on us…, I would not say so, even the opposite, sometimes we are given more time to rest before important games than young local players.
6. Outside the court, after practice and matches, does the “Ukrainian Diaspora” spend some time together, or do you switch on to other interests a bit? In general, how do you spend your free time in Lithuania, do you visit some interesting places, or go to cafes, cinemas?
Andrii lives in the same house as me but in another part of it, so we see each other often in our free time. I see Dmytro less because he lives on the other side of town and spends more time with his family.
In general, my wife and I try spending more of our free time traveling around the historical sights of the city and its surroundings to learn more and see something interesting from the history of this region.
7. As far as I know, the coach of your club, Austris Stals, worked at the headquarters of the Latvian national team as an assistant of the head coach at this year’s European Championship. The Latvians were quite successful in the Championship, passing from their group to play-off and thus entering the TOP-16 European teams. How is it to work with the coach? Maybe you learned something new, interesting in the training process? What is the difference between working with Ukrainian coaches and a “European”?
I like the coach very much, I immediately feel a fresh, modern, European look at volleyball and the training process. There is something new that I learned from him, especially when it comes to working with statistics and analysis of the opposing team. In general, I try to “write” everything in my head, maybe I will start to train myself someday. Regarding the difference between working with Ukrainian coaches and Europeans, I will say this: it is a pity that at the moment there are very few creative, modern professionals in Ukraine who would like and be able to learn modern volleyball and develop as coaches. That is why foreign specialists are being invited to Ukraine now. And their main distinguishing feature from most of our specialists is restraint, credibility, and a modern view of volleyball and the training process.
8. I understand that you must be a bit tired of this topic and we all would like to return to “normal” life as soon as possible, but it is still difficult to avoid it. What about the restrictions on Covid-19 in the country, are spectators allowed at your matches? How does the club’s management cope with this situation?
The situation is that a “passport of opportunity” has been introduced in Lithuania. It is a QR code that indicates that a person has either recovered from COVID, has antibodies, or has been vaccinated. And this “passport” allows you to go to shopping malls, large supermarkets, and mass events, but of course with a mask. That’s why everyone who has this “passport” and a ticket is allowed to be at volleyball matches. The majority of the Lithuanian population has such “passports”, so there are no serious restrictions.
9. Now you are having a traditional two-week Christmas break in the competition. How do you plan to spend these few weeks?
We plan to be here with my wife, to see how Christmas is celebrated in this region, to visit the nearby cities, so mostly to use the time to be more acquainted with the country.
10. There is enough information about your professional-level performances on volleyball sources. But I would like to ask you about how you got into volleyball and who were your first coaches. Quite often we know and recognize the coaches of national teams, clubs of the highest professional leagues, but we forget about those who lay the foundation for future success, teach the basics of technique, tactics, strengthen our character. We are talking about children’s coaches.
Can you tell us a little bit about starting your career?
My experience with volleyball began in the eighth grade. I was already almost the tallest in my school at that time and the volleyball coach of the children’s sports school Sorokin Gennady Mikhailovich couldn’t help but notice it. He invited me to come to the practice. There I began to take my first volleyball steps. And after the end of the eighth grade, I was already invited to the children’s team at the volleyball club “Krymsoda” which was in Crimea, in Krasnoperekopsk. And there I had spent my next 10 years, going from a beginner to the awarding of the Ukrainian Super League. In Crimea, my first coaches were Gulyaev Serhiy Andriyovych and Vovk Viktor Pavlovych, and in the adult team we were trained by Skrypka Serhiy Mykolayovych.
11. Do you have time to follow Ukrainian volleyball life? What are your impressions of this year’s championship, cup?
Yes, of course, I follow the Ukrainian volleyball life, at least its main events. This year’s championship promises to be very interesting and full of surprises, which the Ukrainian Super Cup has already shown us.
12. At the end of our conversation I wanted to ask about plans for the future. Aren’t you tired of volleyball, do you still have ambitions, “drive” to play at a good level? Are there any thoughts about the future after volleyball or not yet?
No, I’m probably not tired yet. I would still like to play at a good level. Although I understand that it will soon be necessary to change the line of work, I have not yet decided what to change to. Maybe I would like to try coaching myself, share my experience with others, change something, add modern ideas, update or even improve. In general, there is a desire to work on Ukrainian volleyball!
Thanks for the candid answers.
Wishing you success.
Happy New Year and Merry Christmas.
12/22/2021
Aragones sports agency
Oleg Zasidkovych, FIVB licensed Agent,
www.aragonessport.com
When copying text or part of it, a reference to the source is required.
Доброго дня, Віктор.
Дякую, що погодився відповісти на запитання для нашого сайту.
1.Розпочну з привітання. 18 грудня ти, разом зі своєю новою командою “Amber Volley” ,став володарем Литовського Grand Cup, це, я так розумію, аналог нашого Кубку країни?
Розкажи в кількох словах що це за змагання, яка формула, твої перші враження.
Дякую за привітання. Так, це дійсно є аналогом нашого Кубку країни. Розпочинали ми свій виступ в ньому відразу з чвертьфіналу. Складався він (чвертьфінал) з однієї гри, наступних вихідних ми відіграли півфінал,теж була одна гра, а ще через тиждень вже був фінал.
Враження тільки позитивні, емоції переповнювали.
2. Цей сезон ти проводиш в Литві, в клубі «Amber Volley” з Клайпеди. Як виник цей варіант, які враження від нового клубу, нової країни?
Цей варіант виник досить неочікувано для мене, влітку мій агент запропонував договір з цим клубом, разом узгодили умови і я погодився. Клуб достатньо молодий, але вже непогано себе зарекомендував як у Литві, так і в Балтійській лізі. Тут гарний, професійний підхід до тренувального процесу. Саме місто красиве, цікаве, з чудовою природою навколо. Мені тут дуже подобається, країна мені також симпатизує в цілому.
3. Крім кубку, який ваша команда тільки-но виграла, в яких турнірах ще берете участь, які завдання на сезон ставить керівництво клубу?
Мабуть головний турнір на який ми націлені це Балтійська ліга, в якій крім нас беруть участь команди з Латвії та Естонії. Тут завдання стоїть потрапити мінімум у четвірку. Також після Нового року ми приєднаємося до внутрішнього чемпіонату країни, в якому ми націлені тільки на чемпіонство.
4. Ти вже досить досвідчений гравець, пограв свого часу в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані. Але Литва це, можна сказати, твій перший легіонерський досвід в Європейському Союзі. Які твої враження від організації змагань, інфраструктури, відношення до клубу з боку спонсорів, місцевої влади?
Так, дійсно, це перший мій досвід у Європейському Союзі, що досить цікаво. Скажу так, що баскетбол у Литві звісно по популярності вище за волейбол , але завдяки президенту нашого клубу ,в нас є багато прихильників серед спонсорів і місцевої влади, які виконують свої обіцянки та допомагають команді. Матчі організовують на високому рівні, завжди є онлайн трансляція, зали хороші, чисті, теплі, вболівальників вистачає.
5. Крім тебе в складі команди грають ще 2 українські гравці: зв’язуючий Дмитро Шломін та догравальник Андрій Чмирьов. Зазвичай до «легіонерів» більш високі вимоги, вони мають «давати результат». Як у вас в команді, відчуваєш психологічний тиск чи вимоги до всіх гравців однакові?
Так, до легіонерів звісно вимоги всюди вище, це всі розуміють і ми насамперед самі, тому намагаємося викладатися на повну і на тренуваннях, і в кожному матчі. Але сказати що є якийсь психологічний тиск на нас, я б так не сказав, скоріш навпаки, іноді нам перед важливими іграми навіть дають більше часу відпочити ніж молодим місцевим гравцям.
6. За межами майданчика, після тренувань та ігор «українська діаспора» проводить час разом чи навпаки трохи переключаєтеся на інші інтереси? Як взагалі вільний час проводиш в Литві, встигаєш подивитись якісь цікаві місця, чи сходити в кафе, кіно?
З Андрієм ми живемо в одному будинку, тому і в вільний час бачимося часто. З Дмитром менше, бо він живе в іншому кінці міста і більше часу проводить зі своєю сім’єю.
А взагалі свій вільний час більше намагаємося з дружиною подорожувати по історичним місцям міста і його околиць, щоб більше дізнатися та побачити цікавого з історії цього краю.
7. Наскільки мені відомо, тренер вашого клубу Аустріс Сталс (Austris Stals) працював в штабі збірної Латвії асистентом головного тренера на цьогорічному Чемпіонаті Європи. Латиші досить успішно виступили на Чемпіонаті, потрапивши з групи у плей-офф таким чином увійшовши в ТОП-16 європейських збірних.
Як тобі працюється з тренером? Можливо взяв для себе щось нове, цікаве в тренувальному процесі? Чим відрізняється робота з українськими тренерами та «європейцем»?
Тренер мені дуже подобається, відразу відчувається свіжий, сучасний, європейський погляд на волейбол та тренувальній процес. Є щось нове що я від нього дізнався, особливо це стосується роботи з статистикою і розбору команди суперника. Взагалі намагаюся все «записати» в себе в голові, можливо якось доведеться самому тренувати. Щодо питання про різницю в роботі з українськими тренерами та європейцями, скажу так: дуже шкода, що в Україні на цей час дуже мало креативних, сучасних, фахівців які б хотіли і вміли вчитися сучасному волейболу і розвиватися як тренер. Тому зараз в Україну і запрошують іноземних спеціалістів. А головна їхня відмінна риса від більшості наших спеціалістів це стриманість, розважливість та сучасний погляд на волейбол та тренувальний процес.
8.Розумію, що ця тема вже трохи набридла і хотілось би швидше повернутись до «нормального» життя але поки що важко її обійти. Що з обмеженнями в зв’язку з Covid-19 в країні, чи допускають глядачів на трибуни, як керівництво клубу справляється з цією ситуацією?
Ситуація така, що у Литві запровадили “паспорт можливості”. Це QR-код який свідчить про те що людина перехворіла, має антитіла, або вакцинована. І цей “паспорт” дозволяє проходити в торгові центри, великі супермаркети та на масові заходи, але звісно у масці. Тому на трибуну пускають всіх хто має цей “паспорт” і квиток. А такі “паспорти” має більшість населення Литви, тому якихось серйозних обмежень немає.
9. Зараз у Вас в змаганнях буде традиційна двотижнева Різдвяна пауза. Як ти плануєш провести ці кілька тижнів?
Плануємо з дружиною бути тут, подивитися як святкують Різдво в цих краях, навідатися до прилеглих міст, тобто використати час для більшого знайомства з країною.
10. Про твої виступи на професійному рівні є достатньо інформації на волейбольних ресурсах. Але я б хотів тебе запитати про те як ти потрапив в волейбольну секцію та хто були твоїми першими наставниками. Досить часто ми знаємо та визнаємо тренерів збірних, клубів найвищих професійних ліг але забуваємо про тих, хто закладає фундамент майбутніх успіхів, вчить основам техніки, тактики, гартує наш характер. Мова йде про дитячих тренерів.
Можеш трошки розповісти про старт своєї кар’єри?
Знайомство , з волейболом в мене почалося у восьмому класі. Я вже тоді був майже найвищим у своїй школі і це не міг не помітити тренер з волейболу дитячої спортивної школи Сорокин Генадій Михайлович. Він запропонував мені прийти до нього на секцію. Там я почав робити свої перші кроки у волейболі . А після закінчення восьмого класу мене вже запросили в дитячу команду при волейбольному клубі «Кримсода» що була в Криму, в м. Красноперекопськ. І там я вже провів свої наступні 10 років, пройшовши шлях від новачка до нагород української Суперліги. В Криму моїми першими тренерами були Гуляєв Сергій Андрійович та Вовк Віктор Павлович, а вже в дорослій команді тренував нас Скрипка Сергій Миколайович.
11. Встигаєш слідкувати за українським волейбольним життям? Які твої враження від цьогорічного чемпіонату, кубку?
Так, звісно, за українським волейбольним життям слідкую, принаймні за його основними подіями. Цьогорічний чемпіонат обіцяє бути дуже цікавим та багатим на несподіванки, що нам вже показав Суперкубок України.
12. Наприкінці нашої розмови хотів запитати про плани на майбутнє. Не втомився від волейболу, є ще амбіції, «драйв» пограти на хорошому рівні? Думки, що після волейболу вже приходять чи поки не на часі?
Ні, мабуть ще не втомився. Ще б хотілося пограти на хорошому рівні. Хоча і розумію що вже незабаром треба буде міняти рід діяльності, але на що міняти ще не вирішив. Можливо хотів би спробувати себе як тренер, передати свій досвід іншим, щось змінити, додати сучасні ідеї, оновити або навіть покращити. Взагалі є бажання попрацювати на Український волейбол!
Дякую за відверті відповіді.
Бажаю успіхів.
Щасливого Нового Року та Різдва Христового.
22.12.2021
“Aragones” sports agency
Oleg Zasidkovych, FIVB licensed Agent,
При копіюванні тексту або його частини посилання на джерело є обов’язковим .